Дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть в цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї..
В.Сухомлинський
В.Сухомлинський
Портфоліо вчителя – це спосіб фіксування, накопичення матеріалів, що демонструють рівень професіоналізму вчителя і вміння вирішувати завдання своєї професійної діяльності.
Портфоліо вчителя показує рівень підготовленості вчителя і рівень активності в навчальній і позакласній роботі.
Мета створення мого портфоліо:
- систематизувати накопичений досвід роботи;
- продемонструвати найбільш значимі результати практичної діяльності для оцінки своєї професійної компетентності;
- використання можливості особистісного та професійного зростання;
- планування дій щодо подолання труднощів і досягненню більш високих результатів.
- систематизувати накопичений досвід роботи;
- продемонструвати найбільш значимі результати практичної діяльності для оцінки своєї професійної компетентності;
- використання можливості особистісного та професійного зростання;
- планування дій щодо подолання труднощів і досягненню більш високих результатів.
Завдання:
- підвищувати свій професійний рівень;
- прогнозувати більш високі результати в роботі;
- розвивати нове педагогічне мислення та інноваційний підхід до роботи;
- розвивати і підвищувати рівень науково-дослідної і методичної культури.
- прогнозувати більш високі результати в роботі;
- розвивати нове педагогічне мислення та інноваційний підхід до роботи;
- розвивати і підвищувати рівень науково-дослідної і методичної культури.
Очікувані результати:
- підвищення кваліфікації;
- позитивні зміни власних якісних показників праці;
- якісний перехід з позиції звичайного вчителя до позиції вчителя-дослідника і експериментатора.
- позитивні зміни власних якісних показників праці;
- якісний перехід з позиції звичайного вчителя до позиції вчителя-дослідника і експериментатора.
Опис досвіду.
Важливе значення у формуванні гармонійно розвинутої особистості, здатної творчо мислити, створювати нове, те, що не існує в природі, або відкривати наявне в природі, яке до цього було невідоме, або створювати нові форми чи художні образи, має образотворче мистецтво. Нині цей предмет поширюється на всі галузі людської діяльності, широко застосовується в практиці спеціалістів різних професій.
Проблема образного мислення дітей в сучасному світі стоїть гостро. Кожна цивілізована країна дбає про творчий потенціал суспільства загалом і кожної людини зокрема. Адже, як свідчить досвід, людина, яка здатна генерувати ідеї, використовувати знання й уміння в нових ситуаціях, комфортно почувається в нестабільних соціальних умовах – швидше знаходить своє місце в суспільстві. Найважливіша роль у процесі розвитку творчого потенціалу кожної людини належить школі, і урок образотворчого мистецтва при цьому має особливе значення. Саме так вважаю і я, тому працюю над проблемним питанням « Інтерактивні методи навчання на уроках образотворчого мистецтва, як засіб розвитку образного мислення».
Процес малювання, діє на інтелектуальну, вольову і чуттєву сторони душі, формує і виховує, залишаючи сліди у формі навиків, звичок, нахилів, покращуючи зорові враження, пам’ять, увагу та інші пізнавальні процеси, впливаючи на почуття, волю, характер. Окрім цього, збільшує досвід, розширює пізнання взагалі, дає відомі знання, створюючи вміння творити красу, мистецтво.
Процес творчості характеризується такими основними ознаками:
1. У процесі творчої діяльності відбувається перетворення явищ, речей, процесів діяльності або їх зразків, чуттєвих чи розумових.
2. Продукти творчості, нової ідеї, систем дій, невідомих закономірностей тощо містять в собі новизну, оригінальність.
Для повноцінного розвитку творчих здібностей та образного мислення доцільно раціонально поєднувати репродуктивні, частково - пошукові та творчі завдання. Репродуктивні завдання, спрямовані на відтворення учнями знань та способів діяльності, зокрема – на виконання робіт, передбачених програмним матеріалом, запропонованими у підручнику та друкованих зошитах – альбомах для уроків образотворчого мистецтва техніками та матеріалами. Частково - пошукові завдання, передбачають вияв учнями певної самостійності, ініціативи у пізнавальній діяльності. Наприклад, виконання роботи з чітко вказаним завданням, матеріалами, техніками, але власним способом чи методом виконання на основі вивчених. У процесі виконання певних видів частково – пошукових завдань в учнів виявляються та розвиваються творчі властивості, а творчі завдання сприяють розвитку образного мислення. Переконана, що творчі завдання з застосуванням інтерактивних технологій є індивідуальним вирішенням проблеми, втіленням власного бачення і вміння використати набуті знання, вміння та навики. Окрім того, творчість неможлива без діяльності, без створення середовища, що сприяє розвитку здібностей, без активізації фантазії, уяви, мислення, пізнавальних, моральних та естетичних почуттів, шляхом наповнення уроків поезією, музикою, лірикою, багатою демонстрацією наочності, емоційним поясненням вчителя, його власним творчим підходом до вивчення предмету . А найважливіше без самого учителя, який є творчою індивідуальністю.
Художню діяльність характеризують два способи мислення – образне і раціонально-понятійне, причому перше є основою для розвитку другого, передує йому. Формування образного мислення – одне з важливих завдань художньої освіти і естетичного виховання в школі.
Образне мислення є обов’язковим засобом пізнання світу. Тому намагаюсь навчати учнів правильно сприймати все, що їх оточує, оцінювати естетичний бік предметів і явищ.
Великі можливості щодо формування образного мислення в дітей мають уроки образотворчого мистецтва. Плануючи навчально-виховну роботу, постійно пам’ятаю про необхідність збагачування вже набутого учнями досвіду, враховую їхні вікові особливості.
Одним з найбільш ефективних у шкільній практиці є метод спостереження. Приступаючи до вивчення певної теми, проводжу урок-екскурсію, педагогічний малюнок, віртуальну подорож або пропоную учням самостійну роботу на спостереження, наприклад, за природою в різні пори року, за працею людей тощо. Сильні й стійкі емоційні сліди, що виникають при цьому в психіці школярів, міцно закріплюються в процесі практичної роботи. Ретельний добір тем сприяє розв’язанню і виховних завдань. Образне сприймання природи відбувається на уроках з таких тем: в 5 класі “Як живе природа рідного краю”, “Пливуть хмаринки над полем”, у 6 і 7 класах “Вітер з гаєм розмовляє”, “Карпатські гори, мов застиглі хмари”, “Сад увесь убрався в іній, проти сонця він як синій”. Спостереження здійснюємо як у класі, так і за його межами, наприклад, під час екскурсії в природу, прогулянки перед сном, в дорозі до школи і навіть з вікна своєї домівки.
Використання у навчальному процесі технічних засобів навчання, розширило можливості методу спостереження, сприяло активізації розумових операцій: аналізу, синтезу, узагальнення, абстракції і конкретизації. Демонструючи окремі фрагменти художнього зображення природного явища чи об’єкта, в яких чітко виділяється якась одна ознака, або ряд ознак, об’єднаних в єдину систему, мою змогу сконцентрувати на них увагу всього класу.
Особливе місце серед технічних засобів посідає телевізор з можливостями демонстрації слайдових презентацій. Він допомагає створити цілісний художній образ, а також зосередити увагу школярів на конкретних деталях. Наприклад, розглядаючи репродукцію осіннього лісу, діти милуються загальним планом, але за дуже короткий час їхня увага переключається на деталі пейзажу: кору дерева павутинки, краплі роси на листі.
Поєднання дедуктивного та індуктивного методів надає певної гнучкості мисленню дитини, допомагає їй розв’язувати більш складні завдання в галузі образного мислення і художньої творчості. Так, після прогулянки в парк, де діти вчились розрізняти відтінки осінніх фарб, збирали листочки з цікавим кольоровим поєднанням, розпочинається робота з техніки «папероплатика» а точніше «листя пластика», виконуючи яку, школярі вчаться бачити загальне в частковому й одиничне в загальному. В результаті у них розвивається здатність уявляти як цілісний образ, так і його складові.
Запропонована мною система занять й першу чергу має формувати емоційний стан кожного учня, спрямовувати образне мислення в бік почуттєвий. Це добре видно на такому. Основним завданням роботи “Осінній букет” був розвиток в учнів уміння бачити все розмаїття барв у природі і повсякденному житті. При цьому застосовується як традиційний художній матеріал-фарби для створення натюрморту «Осінній букет» так і сам осінній букет із зібраних в парку листочків. Такий прийом дає змогу закріпити в пам’яті дітей емоційні враження, одержані під час сприйняття живої природи.
Художньо-образне мистецтво – відображення навколишнього світу: предметів, явищ природи, суспільства, себе. Дитячий малюнок, процес малювання – це частка духовного життя дитини. Діти не просто переносять на папір щось з навколишнього світу, а живуть у цьому світі, входять у нього як творці краси, дістаючи насолоду від неї.
Чим більше діти пізнають світ, тим ширша уява їхніх малюнків: діти малюють те, що залишило в їхній душі глибокі враження. Матеріальним продуктом образного мислення учня може бути результат його творчої діяльності, що відповідає процесу мислення, - рисунок, живопис, декоративна композиція. Але хоча дитяча творчість і відображає дійсність, проте це відображення не буде тотожним, а лише приблизно правильним. Адже дитина, з одного боку, здатна спрощувати образ, звільняти його від несуттєвого звичайно, на свій погляд), з іншого – збагачувати його власною уявою, власним досвідом.
Образне мислення – це вид мислення, що базується на уявленнях і образах. Важливою характеристикою цього мислення є встановлення незвичних, неймовірних зв’язків предметів і їх якостей. Як і дорослі, діти нерідко використовують прийом гіперболізації (перебільшення окремих ознак). В зображуваному предметі або явищі вони виділяють те, що на їхній погляд, особливо значуще.
Ефективним прийомом для розвитку образного мислення, уяви, фантазії є методи фантазування і комбінування у фантастичних образах частин, якостей різних предметів. Наприклад у малюнках на таку тему «Місто під водою», «Фруктові будиночки» і т.д.
До теми “Анімалістичний жанр” що у 6 класі учням попередньо даю завдання спостерігати за поведінкою та звичками тварин, птахів, навіть можна зробити короткочасні замальовки або фотографію на телефон і вже дома виконати замальовку. На наступному уроці учні зображають образи тварин, птахів, за допомогою паперу, пластиліну, глини, або в техніці паперової пластики, скульптури, що розвиває творчу уяву, фантазію, образне мислення.
Тренування образного мислення дає змогу повернути дитині гостроту емоцій. Для цього достатньо викликати переживання шляхом почуттєвого конкретного впливу. Так, при вивченні теми «Пейзаж» надаю учням можливість прослуховувати музичний твір Вівальді «Пори року» і в музиці діти теж мають можливість краще відтворити настрій тої чи іншої пори року, відчути на слух різницю між різними порами року.
Образне мислення залежить, як зазначалося, від життєвого досвіду дитини. Тому таку велику увагу я приділяю ретельному добору тем. При цьому враховую відповідність конкретної теми віковим особливостям учня. Інколи повторюю теми для різних класів.
В роботах учнів 7 класу порівняно з учнями 5 класу посилюється контрастність образів і поглиблюються їх психологічні характеристики. Спостерігаються перенесення акценту з сюжетності зображуваного на його внутрішній стан. Більш напруженим, емоційним стає малюнок.
На уроках образотворчого мистецтва успішно здійснюється патріотичне та громадянське виховання учнів.
Діти з великим бажанням звертаються до тем, пов’язаних із славними сторінками історії нашої України. Також з задоволенням зображають звичаї, обряди, свята українського народу.
В таких роботах як “Світ моїх захоплень”, “Створення ескізу етикетки до фірмового сімейного напою”, “Створення ескізу вивіски (вітрини) власної приватної фірми”, “Створення фірмового знака для приватного бізнесу” помітний вплив преси, радіо, телебачення, відображається життя країни. Саме в таких малюнках розвивається художня культура та логічне і образне мислення уява, фантазія учнів через пізнання невідомого за допомогою промислової графіки, підвищується інтелект вихованців.
Часто на уроках використовую при ознайомленні з творами художників елементи методики «Фасилітативна дискусія», яка дає змогу учням аналізувати, споглядати і проживати разом з художником його роботу.
Також на уроках використовую «віртуальну картинну галерею» в якій діти мають можливість побувати, на мить поглинути в творчість того чи іншого митця. Зокрема таку галерею я проводила і на великих перервах по творчості Т.Г. Шевченка, де міг побувати кожен.
Значну увагу приділяю позакласній роботі з предмета. Під час проведення тижнів художньо-естетичного циклу та родинного свята в школі проводила «Творчі перерви». На яких самі ж учні давали майстер-класи по «паперопластиці», «торцюванню», та «малюнок вугіллям», персональні виставки талановитих учнів, учні беруть участь у багатьох виставках і конкурсах.
Готую матеріали по ювілейним датам в мистецтві на кожен рік для ознайомлення учням школи та вчителям.
Своїми надбаннями урочної та позаурочної роботи ділюся на районних семінарах.